# Як створювалася виставка «Той день»: подорож крізь історію та мрії Источник: https://www.youtube.com/watch?v=64Bvd1hH7DI Канал: FEDORIV VLOG Опубликовано: 03.09.2026 --- ## 🌸 Плекання надії: екскурсія інтерактивною виставкою «Той день» [[JUMP:0:32]] Експозиція «Той день», створена командою Ukraine WOW до 35-річчя відновлення незалежності України, відкрилася на Центральному залізничному вокзалі у Києві. Проєкт присвячений не лише подіям 24 серпня 1991 року, а й дню, про який українці мріють під час повномасштабної війни. Екскурсію виставкою проводить її співзасновниця та керівниця Ярослава Гресь разом із автором каналу Андрієм Федорівим. ### 🌱 Сад як антитеза війні [[JUMP:1:12]] Початок виставки зустрічає відвідувачів вишневим садом, який слугує символічною противагою війні та місцем для плекання надії. За словами психологині Світлани Ройс, у часи великого болю українцям необхідно «займатися радістю» — помічати дрібні позитивні моменти, щоб знаходити сили йти далі. Проєкт реалізований без державного фінансування завдяки підтримці меценатів і партнерів, зокрема компанії Rozetka, чий склад постраждав від російських обстрілів, але яка продовжує залишатися найбільшим гравцем українського e-commerce. Серед ключових експонатів простору — п'ять історичних прапорів: * Прапор зі Стрия, який підняли над міськрадою. * Прапор з ланцюга єдності довжиною від Івано-Франківська до Києва. * Прапор, на якому присягали військовослужбовці в Рівному. * Перший прапор української антарктичної станції імені академіка Вернадського, піднятий у 1996 році. * Головний прапор незалежності, внесений до Верховної Ради 24 серпня 1991 року В'ячеславом Чорноволом, Іваном Зайцем та іншими депутатами. ### 🏛️ Зала «Вибір»: хроніка 24 серпня 1991 року [[JUMP:4:53]] Перший тематичний розділ відтворює події 24 серпня 1991 року по хвилинах, демонструючи ціну, яку довелося заплатити за державність. Тодішній міністр з питань оборони Євген Марчук здійснив ризикований блеф, попередивши командування Київського військового округу про нібито озброєних гранатометами людей біля парламенту, які готові збивати гелікоптери, хоча насправді ніяких загонів не було. Це допомогло запобігти силовому тиску з боку Москви під час голосування за Акт проголошення незалежності, який містить лише чотири вивірені речення. Офіційне підняття прапора України над куполом Верховної Ради відбулося лише 4 вересня 1991 року після запеклої боротьби та протестів громадян проти початкового спільного підняття радянського та державного прапорів. У цій залі відвідувачі можуть самостійно заповнити бюлетень для голосування за незалежність, аналогічний історичному документу 1991 року. Статистика свідчить про високу підтримку незалежності по всій країні під час референдуму 1 грудня 1991 року: у Криму за проголосувало 54% виборців, а в Севастополі — 57%. Також на виставці вперше експортуються офіційні атрибути та символи влади Президента України: нагрудний знак, печатка, булава зі стилетом всередині, Конституція для присяги та штандарт із мільйоном золотих стібків. ### 📺 Інтективи: телестудія, VR та козацьке бароко [[JUMP:10:28]] Виставка пропонує відвідувачам чимало інтерактивних зон, що поєднують історію з сучасними технологіями: * Справжня телестудія та дві радіорубки, де можна записати свій сюжет про незалежність або референдум, випробувавши роботу телесуфлера. * VR-окуляри, за допомогою яких можна побувати в сесійній залі Верховної Ради та кабінеті Президента України, де зберігаються штандарт, булава та подарована Олександром Усиком кам'яна рукавиця. * Металева літера «М» з розбомбленої російськими обстрілами Лук'янівки як символ стійкості та гостинності. * Інсталяція козацького бароко, створена за участю 42 фахівців компанії Tabor (відомих роботою над серіалом «Чорнобиль» від HBO), що включає голограму скульптора Іоанна Пінзеля та дзеркало для пам'ятних фото. ### 🤝 Риси, які визначають українців [[JUMP:15:02]] Другий блок експозиції присвячений національним рисам, серед яких творці виділяють ніжність, обґрунтовуючи це унікальними зменшувальними формами в українській мові на кшталт «вероженькі» чи «смертонька». Тут же представлена цифрова копія картини Іллі Рєпіна «Козаки пишуть листа турецькому султану» з евакуйованого Харківського музею, де кожен може зробити фото в образі козака. Особливою терапевтичною зоною став Караоке-вагон, де відвідувачі разом виконують відомі українські пісні, зокрема «Червону руту». Зона гостинності містить інсталяцію «Пир» із 180 дерев'яними тарілками та фірмовими сімейними стравами зі всієї України, зібраними через канал «Оповідачка». Також на локації триває опитування щодо класичного рецепта борщу: наразі з невеликим відривом перемагають «антиквасолісти» (55% проти 45%). ### 🕊️ Будиночок пам'яті та простір мрій [[JUMP:25:37]] Фінальна частина виставки присвячена пам'яті та візуалізації майбутнього. У Будиночку пам'яті відвідувачі залишають згадки про найрідніші куточки України, а в зоні есеїв представлені тексти 10 видатних українців, серед яких Кирило Буданов, Михайло Драпатий та Нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук. У своєму есеї Матвійчук зазначає, що думки про майбутнє України під час війни є актом супротиву, а надію слід обирати як усвідомлену когнітивну стратегію. Завершується екскурсія простором «Мрія», створеним спільно з психологами. Автори наводять приклади стійкості Віктора Франкла у концтаборах та Левка Лук'яненка, який провів 27 років у радянських таборах, не перестаючи мріяти про вільну Україну. На згадку відвідувачі можуть взяти камінці з написами «сила», «сміливість», «радість» чи «віра», щоб зберегти їх у кишені як джерело підтримки на шляху до омріяного дня.